Невинне, на перший погляд, вираз «затримка психомоторного розвитку» за своєю суттю несе досить великі труднощі для батьків при вихованні дитини. Дане патологічний стан характеризується відставанням дітей за термінами розвитку в освоєнні навколишнього світу, виробленні навичок руху, координації, мови і в навчанні.
Безпосередньо після народження дитини починається стимуляція головного мозку і його поступовий розвиток. На першому році життя малюк повинен освоїти елементарну рухову активність – утримування голови, повзання, ходьбу, захоплення і перекладання предметів. Крім цього, закладаються основи мовного розвитку – гуління, односкладові слова, різна емоційне забарвлення мови.
Затримка психомоторного розвитку основні ознаки
Даний діагноз, найчастіше, встановлюється в ранньому віці на основі відхилень від загальноприйнятих термінів розвитку малюків. Кожна дитина індивідуальна і, останнім часом, вважають, що умовні межі придбання навичок і рухової активності можуть варіювати в досить широких межах. Підтвердити діагноз дозволить ретельний огляд невропатолога і додаткові методи дослідження.
Діагноз складається з двох основоположних – порушення психічного і моторного розвитку. Ступінь відхилень в кожному певному випадку може посилюватися в бік рухового або психічного компонентів.
Ознаки відставання дитини в психічному розвитку:
- До двох місяців життя малюк не фіксує погляд, не впізнає маму і не посміхається їй.
- Чи не висловлює свої емоції в 3 місяці у вигляді «гуління».
- Після досягнення 6 місяців немає чіткого розмежування у дитини своїх і чужих осіб.
- На 8 місяці Малятко не може самостійно грати улюбленими іграшками.
- До року не з’являються елементарні мовні спроби відтворити слова (мама, тато, агу і т.д.).
Ознаки відхилень в моторному розвитку:
- У перші 3 місяці малюк не утримує голову.
- На 4-5 місяці у нього не виходить перевернутися з живота на спину.
- До 6 місяців малюк не навчився сидіти.
- До року він не стоїть і не ходить (сам або з підтримкою).
Діагностичні заходи відхилень
Після первинного неврологічного огляду необхідно з’ясувати стан головного мозку і ступінь його функціональності, виключити пухлинні ураження або органічні дефекти. З цією метою можуть бути виконані неінвазінвие методи діагностики – нейросонограма, електроенцефалографія, рентген черепа, магнітно-резонансна томографія.
Їх актуальність визначає дитячий невролог з урахуванням тяжкості стану дитини і вираженості неврологічної симптоматики, наявності супутньої патології.
Лікування затримки розвитку іпотерапією
Ефективність проведених заходів залежить від віку дитини, в якому виявлені відхилення. Більшість доступних методів лікування спрямовані на розвиток інтелекту і менш акцентують увагу на руховій активності.
У лікувальний комплекс повинні включатися медикаментозні і не медикаментозні методи лікування. У другу групу входять розвиваючі ігри, фізіотерапевтичні процедури, масаж.
Позитивні відгуки і видимі результати у дітей із затримкою психомоторного розвитку отримані після проведення курсів іпотерапії в якості допоміжного методу лікування. У дошкільнят і школярів вона дозволяє:
- Психологічно підготувати дітей до відвідування дитячого садка або школи:
- допомагає дитині набути впевненості в своїх силах,
- покращує посидючість і концентрацію уваги,
- націлює на досягнення результату і виконання завдання,
- невербальне спілкування з тваринами підвищує адаптацію в соціумі.
- Розвинути пам’ять, підвищити швидкість мислення, що необхідно для гарного засвоєння матеріалу.
- Розподіляти і планувати свій час з максимальною ефективністю.
- Нормалізувати процеси збудження і гальмування, емоційно розслабити дитину.
У більш молодшого віку заняття верховою їздою і іпотерапією покращують кровопостачання в органах малого тазу і нижніх кінцівках, що сприяє нормалізації розвитку кістково-м’язової системи. Рефлекторно відбувається установка хребта у вертикальному положенні, прискорюється формування фізіологічних вигинів в ньому, профілактика сколіозу.
Заняття з конем стимулюють вищу нервову діяльність і емоційні реакції (радість, посмішка, ніжність, любов). Пластичний мозок дитини поглинає нову інформацію як губка, незалежно від його активності. Під час регулярних занять іпотерапією малюк отримує все нові і нові емоції, навички, тактильні відчуття, поліпшується зорова пам’ять і координація рухів.
Тільки комплексний підхід до процесу лікування дітей з порушеннями нервово-психічного і моторного розвитку дозволяє звести до мінімуму неврологічні відхилення і істотно поліпшити якість життя малюка, вселити віру в його здорове майбутнє.
