Вегетосудинна дистонія

Вегетососудистая дистония Корисна інформація

Вегетосудинна дистонія (ВСД) – це захворювання вегетативної нервової системи, яке проявляється не тільки збоєм функціонування різних систем і порушенням роботи внутрішніх органів пацієнта, але і загальним погіршенням стану. Ця хвороба відрізняється великою різноманітністю варіантів протікання, але не впливає в цілому на тривалість життя.


Вегетосудинна дистонія причини виникнення


Вегетосудинну дистонію відносять до захворювань, які можуть розвинутися внаслідок багатьох негативних факторів:

  • Спадкова схильність до захворювання.
  • Особливості конституції організму.
  • Порушення функціонування головного мозку (травми, струси, удари, тромбози), захворювання нервової системи.
  • Надмірна розумова і фізична активність.
  • Захворювання гормонального типу.
  • Хвилювання, стреси, неврози.
  • Різке зниження імунітету.
  • Шкідливі звички
  • Недотримання режимів праці та відпочинку.
  • Порушення режимів і правил харчування.
  • Ускладнення інфекційних захворювань.
  • Проблеми з хребтом.
  • Під час гормональних перестроювань і збоїв в організмі
  • Негативні фактори зовнішнього середовища (екологічна обстановка, шумовий фон, знижені або підвищені температури та ін.)

Види захворювання


Щоб об’єктивно розуміти, які існують типи вегетосудинної дистонії, потрібно уявити, як працює нервова система. Її визначають і регулюють підсистеми: симпатична і парасимпатична.

Симпатичний відділ прискорює і каталізує всі системи і реакції організму людини для його активної діяльності: прискорює метаболічні процеси, прискорює серцевий ритм, артеріальний тиск, відповідає за життєдіяльність людини вдень.

Парасимпатична нервова система відіграє протилежну роль: регулює режим відпочинку, відновлення, нормалізацію роботи інших органів і систем, активує діяльність шлунково-кишкового тракту, збільшує швидкість перистальтики.

Обидві перерахованих вище нервових системи активовані по черзі, дозволяючи людині раціонально і доцільно використовувати свої сили, а після їх заповнювати. При виникнення збоїв чергування діяльності систем і взаємозв’язку виникає ВСД. Лікарі виділяють чотири види захворювання, характеристики яких залежать від рівня артеріального тиску і супроводжуючих симптомів погіршують самопочуття пацієнта:

  • Гіпотонічний тип (артеріальний тиск знижений). При даному типі захворювання характерні сонливість і швидка стомлюваність, короткочасні непритомність і пітливість.
  • Гіпертонічний тип (підвищений артеріальний тиск). Основними симптомами є тахікардія (патологічно прискорений серцевий ритм), панічні атаки, підвищена збудливість, неврози.
  • Кардіальний тип. При даному типі хворі найчастіше скаржаться на біль в області серця, яка виникає незалежно від фізичних навантажень. Часто у хворих порушений серцевий ритм.

-Мішаний тип. Цей вид характеризується проявом і поєднанням всіх перерахованих вище симптомів. Найбільш поширений тип захворювання, що зустрічається у дорослих і дітей.

Вегетосудинна дистонія симптоми


Дане захворювання характерно тим, що його симптоматика зачіпає всі системи організму пацієнта. Кожна з них по-своєму реагує на порушення нервової провідності організму:
Дихальна система: прискорене дихання, болі при спробі глибокого вдиху, задишка.
Серцево-судинна система: прискорений або уповільнений серцевий ритм, високий або низький артеріальний тиск, короткочасне» завмирання ” серця, відчуття болю за грудиною
Шлунково-кишковий тракт: болі в шлунку і кишечнику, нудота, блювання, підвищений метеоризм, порушення перистальтики і процесів дефекації.
Нервова система: нервово-психічні розлади (стан тривоги, паніки, неврози, дратівливість, істерики, замкнутість), висока стомлюваність, мігрені, короткочасні втрати свідомості, запаморочення, перепади настрою.

Вегетосудинна дистонія лікування


Лікувальні рекомендації повинні бути призначені відповідно до типу захворювання і його симптомами. Воно зобов’язане бути строго індивідуальним, включати в себе комплекс різних відновлювальних медикаментозних і немедикаментозних заходів, з урахуванням всіх порушень, що виникли в процесі захворювання.

При ранніх термінах захворювання більшість лікарів-фахівців вважають за краще немедикаментозні методи лікування: корекція режиму дня, спеціальні дієти, відмова від шкідливих звичок, зниження кількості стресових факторів.

При більш важких формах захворювання фахівці віддають перевагу санаторним видам лікування, призначають фізіотерапію, різні водні процедури (перлинні ванни і циркулярний душ), масаж і голковколювання. У рекомендації лікаря обов’язково входить лікувальна фізкультура. Якщо ефективність запропонованих варіантів не достатня, фахівець призначає відповідні медикаменти, починаючи з малих доз.

При акуратному виконанні всіх призначених фахівцем пунктів лікування стан хворого значно поліпшується.

РОСТОК ЖИТТЯ