Існує велика кількість прикладів, коли люди фізично ослаблені, займалися регулярними фізичними навантаженнями, фізичними вправами і ставали більш здоровими, витривалими, ставними, працездатними. У статтях багатьох медичних і відомих видань все частіше говорять про збільшення рухової інертності сучасної людини, про нестачу рухового навантаження, атлетичних вправ. “Гіпокінез», “гіподинамія” – таким чином з позиції нинішньої медицини та біології характеризується ця ситуація.
І дійсно, досягнення нинішнього технічного розвитку різко змінили розмір фізичного навантаження сучасного працівника. За заявою академіка А.і. Берга, це призвело до того, що якщо в загальному обсязі речового виробництва ще в кінці XIX століття людина більше 95% своєї роботи здійснював власноруч, то зараз значна частина всієї роботи передана в руки автоматів і механізмів. Цікава в такому відношенні робота сталевара сучасного металургійного підприємства. Якщо раніше його робота вимагала певного важкого фізичного напруження, зараз же на частку безпосередніх трудових дій витрачається не більше 15-ти відсотків загального часу; весь інший період працівник зайнятий інтелектуальною працею, пов’язаним з наглядом за всілякими приладами, апаратами, технічними пристроями і їх налагодженням.
Визначено, що складові м’язової енергії в загальному енергетичному рівновазі світу в сьогоднішній час не перевищують 1-го відсотка! І ось цей один відсоток м’язової роботи є основою грандіозного перебудови сучасного світу! Однак поряд з тим, що людина, впливаючи за допомогою різних маніпуляцій на навколишню природу і трансформуючи її, одночасно змінює свою природу. Людина в продовженні всього лише одного 100-річчя власними руками розвалив той певний багатовіковим розвитком баланс, який був між потрібним обсягом і властивостями рухів і життєво важливим обсягом фізичної активності, що і виразилося в поширенні такого явища нашого століття як гіподинамія.
Згідно з поданням лікарів, фізіологів, психологів, якщо в організмі людини немає значного витрачання фізичної енергії, не прискорюється пульс, дихання не поглиблюється, фізичні витрати дуже незначні, це все уявна економія – все це обходиться організму людини досить дорого. Саме таким чином наша природа часом з-під тишка розраховується за насильство, яке він (людина) вчинив над нею. Формується ряд захворювань, які пов’язані з малою рухової навантаженням: це збільшення ваги і підвищений тиск, захворювання серця і опорно-рухової системи і багато інших.
І при самих різних життєвих обставинах, будь то праця на виробництві, в сільському господарстві або праця вченого, спортивні змагання, навчання у вузі або багатодобовий космічний політ – людям незмінно доводиться застосовувати деякі зусилля, швидко реагувати на несподівані або прогнозовані зміни зовнішніх умов, і протягом тривалого часу здійснювати необхідні трудові процеси, застосовувати спритність і координацію при всіляких різноманітних рухах. Продуктивність таких процесів, величина працездатності людини в певній мірі мають залежність від ступеня формування його фізичних якостей, спортивних можливостей, навичок. Тому в сучасному суспільстві особливо актуальним стає питання про необхідність фізичного виховання молодого покоління. І все більш актуальні питання, наскільки людство зможе володіти необхідною атлетичної міццю або загартованістю для виконання будь-яких робіт, і здоров’я нації взагалі.
