Завдяки тому, що кортизол називають «гормоном стресу», у більшості людей в голові вкоренилася стійка негативна асоціація з даними гормоном. Але варто задуматися про те, що в організм людини — досить налагоджена, узгоджена система, і якщо він продукує ту чи речовину, значить в цьому є необхідність, обгрунтована певними причинами (механізми захисту, заохочення, зниження болю та інші). І кортизол не є винятком.
Даний “гормон стресу” виробляється в якості захисної реакції на зовнішні загрози, критичні, стресові ситуації. Він дозволяє організму адаптуватися до мінливих умов середовища. Але, незважаючи на життєво важливу функцію кортизолу, не можна, все ж, заперечувати негативні наслідки його впливу в разі надмірного вироблення в організмі. Адже цілком обгрунтовано кортизол вважається однією з причин руйнування м’язової маси, порушення сну і накопичення жиру. Тобто він вкрай необхідний, але в нормальній кількості (стандартна вироблення — від 15 до 30 мг на добу).
Ось як це працює: якщо мозок оцінив якусь ситуацію як потенційно небезпечну, то наднирники негайно реагують і починають виробляти кортизол. Для чого? Даний гормон сприяє виробленню глюкози-потужного джерелом енергії. Даний механізм запускається в організмі для допомоги на короткій дистанції, щоб мобілізувати всі сили в «небезпечний» момент. Але якщо стресова ситуація вже позаду (або затягується на невизначений термін), і рівень гормону довгий час залишається високим, то він сам вже стає небезпечним для організму.
Отже, що конкретно робить кортизол і які наслідки його впливу?
З одного боку, він виконує ряд важливих функцій:
- контролює рівень артеріального тиску;
- підтримує роботу нервової системи;
- активує роботу мозку;
- регулює рівень глюкози;
- захищає від різних інфекцій.
З іншого боку, якщо рівень кортизолу занадто високий, то це може привести до наступних небажаних наслідків:
- зниження рівня тестостерону;
- неконтрольована дратівливість, агресивність;
- збій ритму серцебиття;
- втрата м’язової маси;
- проблеми зі сном і травленням;
- швидка стомлюваність і зниження імунітету;
- ламкість кісток;
- збої в роботі щитовидки.
Однак не варто забувати про те, що тут може працювати принцип зворотного зв’язку. Іншими словами, відомо, що хронічно підвищений рівень кортизолу, викликаний систематичними стресами, може стати причиною розвитку таких захворювань, як цукровий діабет, безпліддя, гіпертонія, остеопороз та ін Але, в той же час, патології щитовидної залози, ожиріння, збій в роботі надниркових залоз або той же цукровий діабет можуть бути причиною повішення рівня кортизолу. До ряду провокуючих факторів можна також віднести вагітність, больовий синдром, депресію і навіть алкогольне сп’яніння і т. д.
Крім іншого, підвищення рівня цього гормону негативно позначається на зовнішності. Крім жирових відкладень на животі про підвищення кортизолу свідчить також поганий стан шкіри і волосся: нездоровий колір, лущення, акне, набряки, ламкість або навіть втрата волосся.
Таким чином, оскільки кортизол бере участь у багатьох обмінних процесах організму, вкрай важливо намагатися підтримувати його рівень в межах норми. І тут важливо пам’ятати, в першу чергу, про правильний режим для і необхідності коригувати власні реакції на щоденні стресові ситуації. Адже звичайний аврал на роботі може спровокувати збій в роботі систем організму, якщо людина буде систематично недосипати і нервувати.
У боротьбі зі стресом добре допомагають не тільки медикаменти, а й медитації, розслаблююча музика, масаж. При цьому спати рекомендується не менше 7-8 годин, в повній тиші і темряві. Не варто забувати і про помірні щоденних фізичних навантаженнях, прогулянках на свіжому повітрі і достатньому вживанні чистої води. Незважаючи на те, що дані рекомендації є стандартними при виникненні будь-яких проблем зі здоров’ям, не зайвим буде ще раз про них нагадати, оскільки при сучасному темпі життя як мінімум половина з них ігнорується большінсвом населення.
